ВОВЧІ ЯГОДИ ЗВИЧАЙНІ (вовче лико; волчник обыкновенный, Daphne mezereum) — кущ родини тимелейових, заввишки 40—120 см. Кора жовтавосіра; молоді гілки притиснутопухнасті, з бурими бородавочками. Листки чергові, скупчені на кінцях гілочок, оберненояйцевидно-ланцетні, 3—8 см завдовжки і 1,5—2 см завширшки. Квітки двостатеві, сидячі, скупчені в пазухах торішніх листків по 3—5, рожеві, запашні, з'являються до розпускання листя. Плід — кістянка червоного кольору. Цвіте у квітні — травні. Поширення вовчих ягід звичайних Трапляється на Поліссі, в Карпатах, у Правобережному Лісостепу, дуже рідко — в Лівобережному Лісостепу в листяних і мішаних лісах. Росте поодиноко; потребує ОХОРОНИ. Заготівля і зберігання вовчих ягід звичайних Використовують кору гілок та плоди. Кору заготовляють навесні під час сокоруху, плоди — восени, в період повної стиглості. Зберігають сировину вовчих ягід звичайних окремо від іншої сировини, бо ця рослина отруйна. Вовчі ягоди звичайні — рослина неофіцинальна. Хімічний склад вовчих ягід звичайних Кора і насіння містять оксикумарин дафнін, смолисту отруйну речовину мезерин, умбеліферон, дафнетин і фенолкарбонову кислоту. В насінні є й невелика кількість алкалоїдів. Фармакологічні властивості і використання вовчих ягід звичайних В народній медицині препарати Вовчі ягоди звичайні використовують як болетамувальний, протинаривний і відтяжний засоби, при сильних невралгічних і ревматичних болях, радикуліті, діатезах, подагрі й паралічах, при золотусі й водянці, пухлинах горла і стравоходу, наривах. Свіжі або висушені плоди інколи приймають внутрішньо {один плід на день) при поганому апетиті, втомі, від атеросклерозу. Значно рідше рослину використовують при простудних захворюваннях, при туберкульозі, дизентерії, жовтусі та від паралічу язика (настойку кори деякий час потримати в роті). Настойка з кори і плодів — добрий інсектицид. Лікарські форми і застосування вовчих ягід звичайних ВНУТРІШНЬО — відвар подрібненої кори (20 г на 200 мл окропу, випарювати до половини) по 1—2 краплі 3 рази на день; настойку кори (1 г на 64 мл спирту) по 1—2 краплі 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — настойку 1 частини (за об'ємом) кори і порізаних на кусочки гілочок з квітками на 3 частинах горілки для натирань при невралгічних і ревматичних болях; мазь (1 частина настойки на 2 частини вазеліну чи коров'ячого масла) для натирань. Рослина смертельно отруйна! Заготовляти, зберігати і використовувати рослину треба з додержанням заходів обережності. При перших ознаках отруєння необхідно викликати лікаря, а потерпілому надати першу допомогу.
________________________
