Одна з найпопулярніших квіток – айстра однорічна, по-науковому – каллістефус, що означає «прекрасний вінок». До роду айстр (айстра у перекладі з латини «зірка») відносяться багаторічні рослини. Походить квітка з Китаю, звідки її насіння було таємно вивезене до Європи. Тут вона знайшла свою другу батьківщину, адже європейські квітникарі, в тому числі й українські, вивели багато нових сортів. Сьогодні ми маємо низько-, середньо- та високорослі рослини, що мають прості й махрові квіти різних форм і забарвлення.
Вирощують айстру однорічну розсадним та безрозсадним методом, висіваючи насіння у відкритий ґрунт восени (у листопаді) та весною. Одержати добре насіння пізніх сортів у наших умовах можна лише при розсадному способі вирощування. Грядки для айстр готують заздалегідь, для весняного посіву – восени. Рослина ця невибаглива, але потребує удобреного, не кислого ґрунту. Добре почувається на сонячних місцях, захищених від холодних осінніх вітрів. З осені на ділянку вносять перегній – 1 відро на 1 м2, а за потреби й вапно. Кращі строки висіву насіння 15-20 квітня, адже необхідно, щоб у землі збереглося достатньо вологи. Проростає насіння айстри однорічної за температури 15-16°С. Сходи та загартована розсада витримують короткочасні приморозки до –3-5°С.
Для того, щоб рослини не захворіли на фузаріоз, насіння протруюють у темнорожевому розчині марганцевокислого калію (марганцівка). Потім його просушують і лише після цього висівають.
Найкращі попередники для айстри однорічної – нагідки та чорнобривці. Ґрунт перед посівом ретельно обробляють, роблять борозенки і висівають насіння на глибину 2-3 см. Відстань між рядками 0,2-0,5 м. Після посіву ділянку закатковують. До появи сходів грядку прикривають поліетиленовою плівкою. Її знімають, коли з’являться перші сходи. Насіння айстри однорічної легко набухає та проростає. За сприятливих умов сходи можуть з’явитися на 3-4-й день. Молоді рослинки регулярно поливають та прополюють. Якщо з’являються перші ознаки захворювання на «чорну ніжку», ґрунт поливають розчином марганцевокислого калію насиченого рожевого кольору. Коли з’являться 2-3 справжні листки, сходи проріджують на відстань 2-3 см, а у фазі 4-5 листків – на 10-15 см. Рослини, що видалені, використовують як розсаду. Висаджувати їх треба у вечірній час або в хмарну погоду. Після висадки деякий час рослини притіняють.
Після того, як у них з’явиться друга пара листків, їх підживлюють повним мінеральним добривом: 8-10 г аміачної селітри або сечовини, 15-20 г суперфосфату, 10-15 г сульфату калію чи хлористого калію на 1 м2. Добриво можна вносити як у сухому вигляді, так і в розчиненому. Курячий послід (1:20) використовують лише на збіднених ґрунтах. Підживлюють рослини і у фазах бутонізації та цвітіння. У цей час азотні добрива вилучають зі складу підживлення. За сухої погоди айстри поливають, але треба пам’ятати, що вони погано реагують на надлишок вологи.
Цвітуть айстри з липня по жовтень. Ці гарні квіти широко використовують для декоративного оформлення території – висаджуючи на рабатках, бордюрах, клумбах, балконах.
________________________
