У зимовому саду на гілках дерев добре видно згорнуте всохле листя – зимуючі гнізда метеликів, які необхідно видалити. Огляньте гілки плодових дерев, нижні частини стовбурів, старі пні та паркани. На тонких гілочках шукайте малопомітні кільця, а на стовбурах, пнях та парканах – невеликі повстяні подушечки. Їх теж треба прибрати. Кладки кільчастого коконопряда зрізають разом з гілочкою, а «подушечки» непарного шовкопряда зішкрябують або змазують гасом, дизпаливом, але обережно, й лише кладку, щоб не пошкодити молоду кору. Візьміть металеву щітку на довгій палиці, секатор, гілкоріз, ніж, гас чи дизпаливо – і в сад. Також повісьте в саду годівничку або шматочки несолоного сала для синичок: вони допоможуть вам позбавитись небажаних гостей.
Підготовка ґрунтосуміші – справа відповідальна
Навіть купуючи готову ґрунтосуміш, не можна бути цілком впевненим у тому, що в ній немає збудників хвороб рослин та шкідників. Особливо небезпечними для розсади є збудники грибкових хвороб, а серед них збудник хвороби, що називається «чорною ніжкою».
Щоб бути впевненим у відсутності в ґрунті збудників та шкідників, треба його пропарити. Ґрунт можна насипати в каструлю, залити кип’ятком так, щоб був покритим на висоту двох-трьох сантиметрів. Потім його необхідно охолодити, воду злити, а землю підсушити. Можна полити ґрунт рожевим розчином марганцевокислого калію (марганцівки) або препаратом, що призначений для обеззаражування ґрунту.
Якщо готуєте ґрунтосуміш самостійно, по можливості використовуйте кращі компоненти. Для вирощування розсади усіх видів капусти, томатів, перців, баклажанів, селери, салатів ґрунтосуміш повинна складатися з однієї частини дернової або компостної землі, двох – перегною та однієї – піску або вермікуліту. На одне відро такої суміші необхідно додати півлітрову банку деревного попелу, а під капусту – і склянку вапна-пушонки. Розсаду томатів, перців, баклажанів можна вирощувати ще й на ґрунтосуміші, що складається переважно з дернової землі, або з рівних частин дернової землі та перегною. Замість перегною добре додати у суміш «Вермистим» або біогумус.
Зимове живцювання жоржин
У лютому час живцювати жоржини ранніх сортів. Щоб одержати живці, треба проростити бульби. Якщо під час зберігання вони підсохли, опустіть їх на ніч у теплу воду, а якщо вони на вигляд здорові, опустіть на 20 хвилин у рожевий розчин марганцевокислого калію (марганцівку). Ґрунт треба взяти легкий (листковий ґрунт, компостний перегній та пісок) і поживний. Висаджуйте бульби у ящики так, щоб вони були покриті ґрунтом, а шийка знаходилася над поверхнею. Ящики повинні стояти на добре освітленому місці, за температури 15-20°С. Коли висота ростків досягне 5-8 см, зріжте їх гострим ножем разом з невеликим шматочком «п’яточки». Зрізи припудріть стимулятором для утворення коріння, наприклад «Кореневітом», висадіть під нахилом, а зверху прикрийте поліетиленовою плівкою або склом. У перший після посадки тиждень підтримуйте у тепличці високу вологість повітря та захищайте рослини від яскравого сонця. Жоржини, вирощені з живців, квітують краще, ніж з поділених бульб.
________________________
