Аїр тростиновий (Acorus calamus) лепеха звичайна, татарське зілля багаторічна трав'яниста рослина родини ароїдних. Кореневище товсте, циліндричне, жовтаво-зелене, вкрите зверху по спіралі темними широкими листковими рубцями, розташоване горизонтально, майже на поверхні. Стебло прямостояче, нерозгалужене, сплюснуте, з одного боку жолобкувате, з другого — гостроребристе, 80—125 см заввишки. Листки мечовидні. Квітки дрібні, зеленаво-жовті, двостатеві, зібрані в початок. Плід- шкіряста червона ягода. Цвіте у травні-липні.
Сировина Використовують сушені і свіжі кореневища. Для сушіння кореневища викопують восени і рано навесні, миють, пров'ялюють на відкритому повітрі, розрізають на куски 15 - 20 см і сушать у сушарках при температурі 25—30 градусів. Сухої сировини виходить 22—23%. Сировина гігроскопічна, тому її слід зберігати в сухому місці в закритій тарі. Строк придатності - 3 роки. Сировина відпускається аптеками.
Хімічний склад Кореневище Аїра містить ефірну олію (до 5%), гіркий глікозид акорин, аскорбінову кислоту (150 мг %), дубильні речовини, крохмаль, смоли тощо. До складу ефірної олії входять альфа-пінен, альфа-камфен, альфа-камфора, спирти борнеол, евгенол метилевгенол, циклічні сесквітерпени та їхні похідні.
Використання Аїр проявляє тонізуючі, протизапальні, знеболюючі, відхаркувальні, жовчогінні, антибактеріальні та дезинфікуючі властивості. Біологічно активні речовини збуджують закінчення смакових рецепторів, посилюють рефлекторне виділення шлункового соку, збільшують кількість соляної кислоти в ньому (малі дози аїру діють протилежно), активізують жовчовидільну функцію печінки, підвищують тонус жовчного міхура і збільшують діурез.
ВНУТРІШНЬО препарати аїру призначають при неспецифічних порушеннях функції травного тракту (розлад травлення і секреції шлунка, ахілія, запалення кишок, кишкові коліки, метеоризм), як загальнозміцнюючий засіб (при фізичному перевантаженні, після тяжких хвороб і операцій, у похилому віці).
В гінекології аїр використовують при гіпоменструальному синдромі, вторинній аменореї на грунті недостатньої функції яєчників, при ослабленні лібідо і патологічному перебігу клімаксу. Народна медицина, крім цього, рекомендує вживати аїр при істерії, неврастенії, судорогах (судомі), асциті, бронхіті, бронхопневмонії, плевриті, відсутності апетиту, млявому травленні, запаленні та виразці шлунка, блюванні, діареї, хворобах жовчних шляхів, нирковокам'яній хворобі, нерегулярних менструаціях, як засіб, що посилює статеву активність.
Сік кореневища вживали для посилення зору, поліпшення пам'яті і слуху та щоб позбутися звички до куріння.
ЗОВНІШНЬО аїр використовують при полисінні, для полоскання при неприємному запаху з рота, стоматиті, для промивання гнійних ран і виразок, для спринцювань при кольпітах.
Ванни з кореневищ призначають при рахіті й золотусі у дітей, гострій та хронічній формах артриту, спричинених порушенням обміну речовин, при хворобах жіночих статевих органів.
Кореневища аїру входять до складу мікстури М. Н. Здренко, шлункових чаїв, таблеток вікаліну та вікаїру, які вживають при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки та гіперацидному гастриті.
Ефірну олію аїру використовують у стоматології при лікуванні пародонтозу, при виготовленні зубних паст і препарату оліметину, який призначають при нирковокам'я- ній та жовчнокам'яній хворобах.
Лікарські форми ВНУТРІШНЬО - настій сухих кореневищ (10 г сировини на 200 мл окропу) по 1/4і склянки 3—4 рази на день за 30 хвилин до їди.
ЗОВНІШНЬО - настій сухих кореневищ для спринцювань (ЗО г сировини на 1 л окропу) застосовують 2 рази на день — зранку і ввечері;
настій сухих кореневищ (1 ч. ложка на 300 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують) застосовують теплим для полоскання ротової порожнини.
Література: 1. Лікарські рослини. Енціклопедичний довідник за редакцією академіка АН УРСР А.М. Гродзінського
________________________
