Переклад назви цієї рослини з латини українською звучатиме як "дар неба". Не відомо, хто придумав таку багатозначну назву, але є відомості, що стародавні лікарі Європи ще до нашої ери широко послуговувалися цією травою. В Україні чистотіл звичайний росте повсюдно і має безліч назв, що свідчить про те, що рослина (листя, сік, корені) посідала помітне місце в народній медицині. Нині в науковій медицині використовують траву. У деяких місцевостях чистотіл знають як "чистець", бородавник, що вказує на його використання для лікування шкіри. Це зумовлене наявністю в рослині низки біологічно активних речовин, котрі мають протимікробні, противірусні, протизапальні та ранозагойні властивості. Препарати чистотілу (сік, мазь, відвар, настій), потрапляючи на шкіру, спричиняють посилене наповнення цієї ділянки кров'ю та збільшений лейкоцитоз (множення білих кров'яних тілець), що допомагає позбутися різноманітних уражень.
Зокрема, чистотілом виводять бородавки, кондиломи (вирости на шкірі), мозолі. Їх змащують соком кореня і стебла 3-4 рази на день (по 5-7 разів) протягом двох тижнів.
[AD] Товчену траву чистотілу, висушену чи свіжу, [AD]змішують з вершками і прикладають на шкіру, уражену коростою чи псоріазом. Або сік змішують у рівних частинах з смальцем (1 частина соку, 10 - смальцю). Таким хворим допомагають ванни з настоєм чистотілу: 100 г трави залити 4 л холодної води, довести до кипіння, настояти 1 годину, процідити і вилити у приготовану ванну (20-30 л) з температурою води 40-45°С. Тривалість процедури до 10 хв, приймати через день. Для лікування екземи та псоріазу виготовляють мазь з суміші: чистотіл (2 частини), ромашка лікарська (2,5 частини), м'ята перцева (1,5 частини), полин (1 частина), корінь лопуха (3 частини). Висушену сировину перетерти на порошок і 2 ст. л. залити 3 ст. л. олії, настояти в прохолодному місці 3 тижні. Зціджувати невелику кількість олії і змащувати нею уражене місце. При цьому слід звертати увагу на місцеву реакцію: у разі непереносності змащування далі не застосовувати. Під час запалення молочної залози (мастит) рекомендують рясно змащувати соком чистотілу тріщини на сосках та грудь 3-4 рази впродовж однієї процедури (перерва між змащуваннями 2-3 хв). Інший рецепт для лікування пухлини: листя зварити в молоці й обкласти ним грудь. Така припарка сприяє розсмоктуванню затвердіння. Використовують чистотіл і для лікування поліпозу кишечнику. Для приготування настою для клізми беруть 1 г свіжої трави на 1 кг маси тіла людини, перемелюють (суху траву перетирають на порошок, беруть в такій само пропорції). Цю масу заливають гарячою водою (70-80°С) у співвідношенні 1:10. Після охолодження настій проціджують і вводять у вигляді клізми в товсту кишку (за 2-3 години перед цим слід зробити звичайну клізму). Настій потрібно утримувати всередині від 0,5 до 2 годин. Процедуру робити щоденно чи через добу залежно від переносності. Розпад папілом спостерігається вже після 3-5 процедур, загальний курс лікування - 10-12 клізм. Бажано проводити таке лікування під наглядом лікаря. Щоб позбутися поліпів у носі, рекомендують закапувати ніс соком чистотілу (1-2 краплі). Перечекати, поки легеньке пощипування мине, і за 2-5 хв закапати другу ніздрю. Повторити 2-3 рази на день. Чистотілом послуговуються для лікування кольпіту, білей: 30 г сировини залити 1 л окропу, настояти 3-4 години, процідити, теплим робити спринцювання. Соком чистотілу змащують хворі ясна, коли діагностовано пародонтоз: 3-5 разів з невеликими перервами. Робити 3-4 процедури протягом дня. У чистотілі містяться речовини, які справляють жовчогінну дію, тому його здавна використовували в Європі для лікування хворої печінки. Деякі дослідники вважають його кращим жовчогінним засобом, ніж цмин, березові бруньки чи кукурудзяні коси. Теплий настій (3 г трави залити 200 окропу) вживати по третині склянки за 1 годину до їди тричі на день протягом 20-30 діб. Часто чистотіл приймають у зборах з іншими рослинами, тоді терапевтичний ефект посилюється. Приміром, для стимуляції виділення жовчі п'ють по третині склянки тричі на день настій суміші такого складу: трава чистотілу, квітки глоду, листя м'яти (2:2:3). Ложку суміші заливають склянкою окропу, настоюють до охолодження. Такий настій також рекомендують хворим на гепатит, холангіт, холецистит. Вживання чистотілу доцільне і в разі жовчнокам'яної хвороби: 1 ст. л. сухої подрібненої трави залити 2 склянками окропу, настояти 4 години, пити по чверті-половині склянки вранці та ввечері перед їдою. Тривалий час досліджується дія чистотілу на доброякісні та злоякісні пухлини. Деякі дослідники доводять здатність його спричиняти повільне відмирання злоякісних клітин, тож рекомендують хворим з передраковими станами чи після операцій для запобігання метастазуванню. На основі цієї рослини український учений А.Потопальський винайшов препарат протипухлинної дії амітозин. Препарат україн запатентував в Австрії В. Новицький. Народна медицина хворим з наявністю пухлин рекомендує 1 ч. л. трави залити склянкою окропу, настояти 30 хв, приймати по 1 ст. л. перед чи в проміжках між їдою. Поступово довести кількість сировини до 3 ст. л., вживати по третині склянки за 30 хв до їди. ЗастереженнЯ - чистотіл - отруйна рослина, тому передозовувати не можна; - заготовляти чистотіл найліпше в травні, в пору цвітіння. Це треба робити швидко, аби не втратити корисні речовини. Тож спочатку траву прив'ялюють на сонці, тоді сушать в добре провітрюваному приміщенні чи під наметом (у сушарках температура має бути 50-60°С). Практично ж користуватися чистотілом доступно будь-якої пори року, адже він "живий" і під снігом; - хворим на епілепсію, стенокардію, бронхіальну астму лікуватися чистотілом не слід. Ваше здоров"я
________________________
