Родина Айстрові — Asteraceae, або Складноцвіті — Composilae
Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 30—150 см заввишки, із стовщеним веретеновидним кореневищем і з галузистим стеблом з розчепіреними гілками. Прикореневі листки внїмча-сто-перистороздільні; стеблові листки ланцетні, гострсзубчасгі, стеблообгортні, чергові верхівкові — цілокраї. Кошики сидячі, одиночні або по 2—3. Квітки блакитні, рідко білі, ще рідше — рожеві. Цвіте у червні — вересні.
Де росте? По краях доріг, коло канав, на межах, по схилах — по всій території України.
Що й коли збирають? Листки й квітки — під час цвітіння, корені — восени або навесні.
Коли застосовують? Свіжі листки використовують для салату при хронічних холециститах, з коренів готують каву — діють жовчогінно, сприяють травленню.
Вживають у вигляді чаю: при запаленні легень, при хворобах шлунково-кишкового тракту, при поганому травленні (підвищує апетит), а головне при цирозах печінки, жовтяниці, холециститі, панкреатиті, також при опуханні селезінки, при запорах, іпохондрії, істерії, при ломоті, болю зубів. На 1 склянку води дають 1 чайну ложку кореня і листків і кип'ятять 10 хвилин. П'ють 2 склянки на день, ковтками, за півгодини перед їдою. Водний настій квіток заспокоює центральну нервову систему і посилює серцеву дію (сечогінно діє при водянці серцевого походження). Широко використовується при гастритах з підвищеною секрецією слизу, ентероколітах і колітах (відвар 20 г кореня або трави цикорію в І склянці води, п'ють ложками тричі на день — як апетитний засіб і по 70—100 мл тричі на день — як проносне), а також при хворобах нирок, цинзі, знесиленні, недокрів'ї (свіжий сік вживають по 1 столовій ложці в склянці молока, тричі на день, протягом 4—6 тижнів), при кровохарканні, подагрі, спазмофілії і захворюваннях суглобів; корінь цикорію з цукром — при глистяній інвазії. Вживають також як кровооздоровчий засіб при вуграх, фурункулах, висипах на тілі, (протимікробна дія). Поліпшує обмін речовин (діють гіркота лактуцин, холін, глікозиди інтибін і цихоріїн, пектин, інулін, гума, цукор, дубильні речовини, кремнієва кислота, тараксостерол); допомагає хворим на цукровий діабет, які страждають від сечовиснаження.
При хронічних хворобах печінки 3 столові ложки суміші трави цикорію, трави звіробою, трави споришу, квіток цмину піскового, квіток ромашки лікарської, квіток нагідок і кори крушини ламкої в співвідношенні 3:4:2:4:1:4:3 настоюють протягом 12 годин в 3 склянках води, потім кип'ятять 5 хвилин, ще раз настоюють півгодини, відціджують і п'ють (по півсклянки 4 рази на день через годину після їди.
Використовують його при лікуванні екзем, щоб зняти струп і очистити вражене тіло, тому що відвар цикорію діє протимікробно і виявляє в'яжучу дію. У відвар цикорію, поки він гарячий, кладуть траву хвоща і пелюстки троянди, коли прохолоне, проціджують і зливають у пляшку. Примочки кладуть доти, поки на поверхні не залишиться від струпа чисте червоне місце (без епідермісу) і без явищ запалення. При опуханні залоз, болях у животі внаслідок запальних процесів у шлунку, кишках кладуть компреси
3 відвару або свіжого листя; при перевтомі натирають болісні місця спиртовою настоянкою.
________________________
