Евкаліпт кулястий(Eucalyptus globulus) вічнозелене велике (50—70 м заввишки) дерево родини миртових. Кора стовбура і гілок ясно-сіра, гладенька. Молоді гілки чотиригранні, несуть супротивні, сидячі, часто стеблообгортні, яйцеподібні, з серцевидною основою листки, вкриті, як і гілки, сизим восковим нальотом. Пізніше гілки стають округлими, а листки — черговими, короткочерешковими, з вузьколанцетними, серповидно зігнутими, темно-зеленими пластинками. Квітки великі, двостатеві, одиничні, пазушні, з трубчастою чотиригранною чашечкою; віночка немає. Плід — напівкуляста коробочка. Цвіте восени, в три-, п'ятирічному віці.
Поширення Батьківщиною евкаліпта кулястого є Австралія і острів Тасманія. На Україні евкаліпт вирощують як декоративну та ефіроолійну рослину в Криму.
Сировина Для виготовлення ліків використовують листя і одно- або трирічні пагони. Заготовляють листя цілий рік, особливо влітку. Молоде листя починають вбирати в листопаді, коли в ньому вже назбирається ефірна олія. Сушать сировину на вільному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється, розстилаючи тонким шаром і періодично перемішуючи. Штучно сушать при температурі до 40°. Сухої сировини виходить 42—43%. Листя евкаліпта, як ароматичну сировину, зберігають окремо від інших незапашних рослин у багатошарових пакетах. Свіжі одно- або трирічні пагони (разом з листям, бутонами і плодами), які заготовляють з жовтня по квітень, використовують як сировину для вироблення ефірної олії. Листя і олію відпускають аптеки. З лікувальною метою використовують і пилок рослини.
Хімічний склад У листі рослини є ефірна олія (до 3%), флавоноїди, дубильні речовини, елагова кислота, смоли та віск. Ефірну олію містять і інші частини рослини. Головною складовою частиною ефірної олії є цинеолмоноциклічний терпен з інтенсивною окисною дією. Пилок евкаліпта містить білки, амінокислоти, вуглеводи, вітаміни (В1, В2, РР, С, біотин, фолієва кислота, рутин), антибіотики і стимулятор росту.
Використання Головна терапевтична властивість евкаліпта — антисептична. Його препарати згубно діють на стрептококи і стафілококи, паличку черевного тифу і паратифів А і В, паличку дизентерії, кишкову паличку, гнійних і анаеробних збудників, пригнічують ріст дизентерійної амеби і трихомонад. Крім цього, рослина має виражені протизапальні властивості, сприяє швидкому гоєнню ран, виявляє болетамувальну, слабку седативну і незначну відхаркувальну дію.
Евкаліптові приписують і загальнозміцнювальний ефект. З листя евкаліпта готують настій, відвар і настойку. Відвар і настойку приймають всередину як антисептичний і протизапальний засіб у разі гострих кишкових інфекцій і диспепсичних розладів та гострих респіраторних вірусних інфекцій, при запаленнях жовчного і сечового міхура.
З листя евкаліпта виробляють протистафілококовий препарат хлорофіліпт. Його випускають у вигляді 0,25% -ного або 1%-ного спиртового чи 2% -ного олійного розчинів. Використовують його як зовнішній засіб і внутрішньо (внутрішньовенно і перорально).
Зовнішньо галенові препарати евкаліпта застосовують у вигляді обмивань, полоскань, примочок, вологих тампонів і спринцювань. У хірургічній практиці їх використовують для лікування наривів, флегмон, фурункулів, остеомієліту, гнійних маститів, відкритих переломів, опіків та обморожень; у стоматології — при стоматиті, гангренозному пульпіті, запаленні слизової оболонки ротової порожнини; в оториноларингології — при ангіні, хронічному риніті й фарингіті, зовнішньому отиті, дерматиті й екземі зовнішнього слухового проходу тощо; в гінекологічній практиці — при кольпіті, білях та дисплазії шийки матки; в дерматології — при гноячкових висипах на шкірі; в офтальмології — при блефариті.
У вигляді інгаляцій галенові препарати евкаліпта використовують при гострих респіраторних захворюваннях, трахеїтах і ларингітах. Широко використовують у медичній практиці евкаліптову олію. Її використовують для лікування фурункульозу, флегмон, ерозивно-виразкових уражень слизових оболонок, для інгаляцій (при нежиті, бронхіті, ангіні), полоскання (при захворюваннях верхніх дихальних шляхів), розтирання (як відтяжний засіб при міозитах, радикулітах і плекситах) і як антипаразитарний засіб (при педикульозі, для відлякування комарів, москітів та мурашок).
Евкаліптова олія входить до складу комбінованих препаратів евкатолу, ефкамону, інгакамфу, камфомен у та пектусину. Пилок евкаліпта має жарознижувальні, антибіотичні і тонізуючі властивості, стимулює діяльність шлунка.
Лікарські форми ВНУТРІШНЬО - відвар листя (10г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють теплим по чверті склянки 3 рази на день після їди(для інгаляцій 1 столову ложку відвару розводять 1 склянкою води);
настойку листя (на 1 частину сировини беруть 5 частин 70% -ного спирту) приймають по 15—20 крапель З рази на день після їди(для інгаляцій беруть 10—20 крапель настойки на 1 склянку води);
евкаліптову олію призначають по 10—20 крапель на 1 склянку води для інгаляцій; хлорофіліпт приймають всередину у вигляді 1% -ного спиртового розчину по 3—5 мл 4 рази на добу в 30 мл води за 40 хвилин до їди при носінні стафілококів у кишечнику (при стафілококовому сепсисі, перитоніті, плевриті, пневмонії 0,25% -ний спиртовий розчин хлорофіліпту впорскують (повільно!) внутрішньовенно по 2—4 мл 2—4 рази на добу, попередньо розвівши його стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:20)
ЗОВНІШНЬО — настойку листя (готують, як у попередньому прописі) розводять у кип'яченій воді (1—2 чайні ложки настойки на 1 л води) і застосовують для спринцювань;
відвар листя (15 г сировини на 200 мл окропу, кип'ятять 3—4 хвилини, кілька разів відстоюють, проціджують) розводять у кип'яченій воді (1 столова ложка відвару на 1 склянку води) і застосовують для полоскання, примочок, обмивання і спринцювання;
Література: 1. Лікарські рослини. Енціклопедичний довідник за редакцією академіка АН УРСР А.М. Гродзінського
________________________
