Як виглядає? Одно-, дворічна трав'яниста рослина 5—45 см заввишки. Стебло просте або галузисте, вкрите короткими волосками, лежаче, проте тягнеться вгору. Нижні листки серцеподібно-яйцевидні, верхні — ланцетні. По боках листки — два великі перистороздільні прилистки з великою верхньою часткою. Квітки великі, віночок значно більший за чашечку, дві верхні пелюстки віночка темно-фіолетові або сині, нижня і бокові — жовті, при основі мають волоски. Цвіте з квітня до осені. Слід відрізняти від фіалки польової (Viola arvensis Murr).
Де росте? На сухих луках, у ровах, на лісових галявинах, у прилісках, серед чагарників, на полях — на більшій території України. В Криму не росте.
Що й коли збирають? Усю траву під час цвітіння — з червня по вересень (тільки тих рослин, що ростуть дико).
Коли застосовують? При простудному кашлі як відхаркувальний засіб (у рослині містяться глікозид, віолатозид, який розщеплюється до метилсаліцилового ефіру, жовтий пігмент віолак-верцитрин, аналогічний рутину, вітамін С, каротин, тритерпенові сапоніни, летка олія, слиз, алкалоїд віолін — у коренях, дубильні речовини, мінеральні солі, похідна речовина дельфінідину віоланін — у квітках); як засіб, що полегшує діяльність нирок, сечогінний і кровоочисний при фурункулах, екземі, авітамінозі з висипами на шкірі; а також при артритах, рахіті, золотусі, запаленні сечовою міхура; при суглобному ревматизмі, подагрі і після пологів для поліпшення післяпологових виділень. (В останньому випадку беруть по 1 столовій ложці суміші трави триколірної фіалки, трави череди, листків волоського горіха і листків суниць — на 1 л окропу, напарюють і п'ють по півсклянки 5—6 разів на день).
Застосовують як чай На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку братків і настоюють 10 хвилин. П'ють 1—2 склянки на день. Дітям при кашлі дають 1—2 столові ложки кілька разів на день. (Після вживання напару з братків сеча має специфічний запах).
При фурункульозі 1 столову ложку суміші трави триколірної фіалки (братків), квіток нагідок і кореня лопуха в співвідношенні 5:3:2 настоюють 3—4 години на холодній перевареній воді, хвилинку кип'ятять, відціджують і п'ють по півсклянки двічі-тричі на день. При тривалому вживанні настою може виникнути пронос, блювання і сверблячий висип на тілі (дія алкалоїду віоліну — в коренях — подібна до дії еметнну). Чай виявляє заспокійливий вплив при статевому збудженні, прищуватості у юнаків— беруть 2 столові ложки суміші трави фіалки триколірної, листків м'яти холодної, шишок хмелю і кореня валеріани в співвідношенні 2:2:1:1, заварюють хвилинку в 2 склянках води, настоюють 10 хвилин, проціджують через марлю і п'ють по півсклянки вранці і перед сном.
Напаром братків полощуть горло при збільшених мигдаликах, при запатеині горла. При золотушних висипах і струпах у дітей вживають таку мазь: в 100 г соняшникової олії (краще мигдалевої) варять протягом 5—10 хвилин 10 г квіток братків, 5 г трави розхідника і 5 г трави сухої нехворощі (вербени лікарської), проціджують потім у баночку і мажуть уражені місця; якщо уражена струпом голова дитини, то попередньо стрижуть волосся (М. А. Носаль).
________________________
