Кавун звичайний (Citrullus lanatus) – однорічна однодомна трав'яниста рослина родини гарбузових. Стебло волохато- шорстке. А за допомогою дво або трироздільних вусиків лазяче, розгалужене, п'ятигранне. Довжина до 2-5 м. Листки чергові, черешкові, до 20 см завдовжки. Квітки одностатеві, одиничні. Віночок - 5-роздільний, сірчасто- жовтий. Плід - велика, куляста або видовжена, зелена або білувата ягода, з соковитим червоним або жовтуватим м'якушем. Цвіте у червні - липні. Плоди достигають у серпні - вересні.
Поширення. На Україні кавун вирощують як харчову рослину.
Сировина. З лікувальною метою використовують м'якуш і шкірку зрілих плодів, а також насіння. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. М'якуш кавуна містить до 8,7% цукрів (переважно фруктоза), 0,1% органічних кислот (яблучна, лимонна та інші), пектинові речовини (0,5%), клітковину (0,5%), фолієву кислоту (8 мкг/100) і незначну кількість інших вітамінів (С, В1, В2, В6, нікотинову кислоту і бета-каротин).
Використання. Сік і м'якуш кавуна мають сечогінні й жовчогінні властивості, добре гамують спрагу при гарячці. Ніжна клітковина кавунів збуджує перистальтику кишок, прискорює виведення з організму холестерину, виявляє легку послаблюючу дію. При каменях у жовчному міхурі, циститах, нефритах, пієлонефритах і нирковокам'яній хворобі (уратний, кальцієвооксалатний і цистиновий уролітіаз з випадінням солей у кислому середовищі) рекомендується щодня вживати по 2—2,5 кг свіжих кавунів.
Тривале вживання м'якуша кавуна виліковує хронічні гастрити, покращує стан хворих на атеросклероз і цукровий діабет. При хронічній недостатності кровообігу, гіпертонії, нефритах, пієлоциститах, подагрі, хворобах печінки і жовчного міхура призначають кавунні розвантажувальні дні, які, залежно від стану хворого, проводять два рази на тиждень або один раз на десять днів. У розвантажувальні дні хворий одержує лише 1,5 кг кавуна, з'їдає його за 5 прийомів. Розвантажувальні дні треба проводити під контролем лікаря.
Як сечогінний засіб свіжий або квашений кавун корисний при ожирінні. Насінням кавуна виганяють глистів, а розтерте насіння з молоком вживають при маткових кровотечах. Як сечогінний засіб використовують і шкірку кавуна.
Лікарські форми ВНУТРІШНЬО — настій сухих шкірок (80—100 г сировини на 500 мл окропу, настоюють до охолодження) по півсклянки 4—5 раз на день при гострих і хронічних запаленнях товстого кишечника;
відвар шкірок (20 г сухих або свіжих шкірок на 200 мл окропу) по півсклянки 3—4 рази на день як сечогінний засіб.
Література: 1. Лікарські рослини. Енціклопедичний довідник за редакцією академіка АН УРСР А.М. Гродзінського
________________________
