Поширення В природних умовах невеликими заростями росте майже по всій території України біля доріг, на пустирях, полях, городах, в садах і узліссях тощо. Порівняно невеликі масиви, де її збирають для промислових потреб, залишались в причорноморській частині Херсонської області та присиваській частині Криму. Культуру вирощують у спеціалізованих колективних, особистих підсобних та фермерських господарствах.
Ботанічні характеристики Коренева система — стрижнева.
Стебло пряме, циліндричне, голе,розгалужене, заввишки 20-25 см. Листки голі, сидячі, чергові, двічі- або тричіперисторозсічені на сегменти. Квітки дрібні, зібрані на кінцівках стебла та його гілок в кошики, крайові квітки язичкові, маточкові, білі, серединні — двостатеві, трубчасті, жовті. Плід - сім'янка. Насіння дрібне, маса 1000 насінин - 0,5 - 0,75 г.Активні речовини Квітки ромашки містять до 0,8 % блакитно забарвленої ефірної олії (головні складові - хамазулен), сесквітерпенові вуглеводи фарназен і кадинен, сесквітерпенові спирти, апігенінглікозиди (6-7 %), кумаринові сполуки, колін, вітамін С, органічні кислоти, полісахариди, мінеральні солі (12 %) тощо. Напрями використання В медицині використовують сушені квіткові кошики, зібрані в суху погоду протягом усього періоду цвітіння. Настої, напари з них або складні збори застосовують для стимуляції секреторної діяльності травних залоз, жовчовиділення, збудження апетиту, знімання спазм органів черевної порожнини, зменшення утворення газів у кишечнику, болевгамування, регулювання менструальної функції. Квітки мають протизапальну та антимікробну дію. У дерматології застосовують внутрішньо при екземі, кропивниці, червоному плоскому лишаєві, зовнішньо - при алергійних дерматитах. Відвари використовують для полоскання рота, примочок, клізм, обмивання гнійних ран і гемороїдальних вузлів. Ромашку широко використовують також у ветеринарній медицині, але, як правило, усю надземну масу, зібрану у фазу цвітіння рослин. В захисті рослин використовують листки і квітки проти ряду видів сисних та листогризучих шкодочинних комах на плодових, овочевих, лікарських, квіткових та інших групах культур. Біологічні особливості Однорічна зимуюча або рання яра рослина, яка розмножується насінням. Технічні параметри вирощування Загальні особливості й місце в сівозміні. Кращі попередники - чистий або зайнятий пар, зернові колосові або зернобобові культури. Площу під ромашку вибирають з таким розрахунком, щоб її можна було вирощувати не менше 2-3 років. Розміщують її у місцях зі зниженим, але не дуже вологим рельєфом. Основний і передпосівний період. Основний обробіток передбачає оранку з оборотом пласта на глибину орного шару або безплужний обробіток грунту дисковими знаряддями. Передпосівний обробіток охоплює культивації, вирівнювання, боронування та коткування грунту, яке в ряді випадків проводять зразу ж після посіву. Посівний період. Строки посіву —літньо-осінні (вересень), під зиму, або ранньовесняні. Найкращий строк - літньо-осінній при зволоженому стані грунту, так як в такому випадку рослини в зиму ідуть у фазу розетки. В спеціалізованих господарствах сіють в різні строки, з таким розрахунком, щоб продовжити період цвітіння культури з червня до серпня, відповідно і збирання квіток, що зменшує пікове навантаження, особливо при їх сушінні. Спосіб посіву - широкорядний, з шириною міжрядь 45 см, для чого використовують овочеві сівалки. Норма висіву насіння — 3 кг/га. Глибина загортання насіння - 0,5 см. Період до появи сходів — 20-25 днів. Догляд за посівами починається з моменту позначення рядків. Сходи на початковому етапі розвиваються повільно, а тому їх можуть легко заглушити бур'яни. Рихлення міжрядь і знищення бур'янів у рядках у цей період має виняткове значення. Упродовж вегетації культури в міру потреби проводять додаткові міжрядні обробітки грунту та знищення бур'янів у рядках. Це дозволяє забезпечити чистоту посівів на період збирання квіток ромашки, особливо при технічному способі збирання. Збирання врожаю. Заготовлювана сировина — квітки рослин для використання в гуманітарній медицині, надземна частина рослин в період цвітіння ромашки - в ветеринарній медицині, квітки і листки в цей період - для захисту рослин від шкодочинних комах. Строки збирання - фаза цвітіння культури в суху погоду. Враховуючи те, що цей період в ромашки розтягнутий, протягом сезону квітки збирають 3-5 разів. Перше збирання проводять на початку цвітіння, коли у 70 % суцвіть білі крайові язичкові пелюстки перебувають у горизонтальній площині. За потреби збирання ромашки для гуманітарної і ветеринарної медицини, спочатку кілька разів її збирають у міру цвітіння нових квіток для потреб першого, а решту — для другого напряму. Спосіб збирання - вручну або технікою. При збиранні квіток вручну використовують гребінки-совки, а технікою - машини типу СРМ-2. Для використання ромашки зовнішньо у гуманітарній медицині, а також для використання в ветеринарній медицині скошують косилками всю надземну масу в період закінчення цвітіння рослин. Урожайність свіжих квіток - 16 - 40, а сухих 4 - 10 ц/га, тому що вихід сухої сировини становить 25-27 %. Насіннєва продуктивність - 0,7- 1,2 ц/га. Переробка Сушіння сировини проводять у сухих добре провітрюваних приміщеннях, розсипаючи тонким (2-3 см) шаром на чистих сітчастих підстилках і періодично переміщують, не допускаючи зіпрівання. Штучне сушіння проводять при температурі повітря не більше 40°С. Зберігають сировину в сухих, провітрюваних приміщеннях в мішках, картонних або фанерних ящиках, до яких прикріплюють етикетки. Строк зберігання - 1 рік.
________________________
