| Меню сайту |
|
 |
| Категорії розділу |
|
|
| Міні-чат |
|
|
|
| Кнопки |
Наші друзі
________________________
________________________
Наша кнопка
|
|
|
У категорії матеріалів: 41
Показано матеріалів: 21-30 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
ВІЛЬХА СІРА (вільха біла; ольха серая, Alnus incana) — однодомна рослина родини березових. Дерево 5—15 м заввишки або кущ. Молоді гілки опушені, неклейкі. Листки яйцевидно-еліптичні або яйцевидно-округлі, з округлою або серцевидною основою, гострою верхівкою, по краю — двопилчасті; молоді — густо опушені з обох боків, розвинуті — зверху гладенькі, знизу опушені, сірі. Маточкові сережки — по 3—8 на спільній гілочці, за винятком кінцевої, сидячі. Плід — однонасінний горішок. Цвіте у квітні. Плоди дозрівають у вересні — жовтні. |
ВОВЧІ ЯГОДИ ЗВИЧАЙНІ (вовче лико; волчник обыкновенный, Daphne mezereum) — кущ родини тимелейових, заввишки 40—120 см. Кора жовтавосіра; молоді гілки притиснутопухнасті, з бурими бородавочками. Листки чергові, скупчені на кінцях гілочок, оберненояйцевидно-ланцетні, 3—8 см завдовжки і 1,5—2 см завширшки. Квітки двостатеві, сидячі, скупчені в пазухах торішніх листків по 3—5, рожеві, запашні, з'являються до розпускання листя. Плід — кістянка червоного кольору. Цвіте у квітні — травні.
Поширення вовчих ягід звичайних |
Чорнобривці Бархатци
Tagetes sp. Синоніми: бархатці Родина: Айстрові Поширення Батьківщина чорнобривців - Мексіка, де вони ростуть у природних умовах. На території України введені в культуру дуже давно. Відомі в Україні найбільше однорічні види - чорнобривці дрібні та позначені. Зустрічаються багаторічні форми. Чорнобривці вирощують спеціалізовані господарства та практично все населення України, в першу чергу як декоративну рослину. |
Шипшина голчаста — колючий кущ з бурувато-червоними гілками, з великою кількістю дрібних тонких шипиків і щетинок.
Шипики сидять часто по 2 біля основи .-листків, що складаються з 5—7 (9) яйцевидних листочків. Квітки великі, ароматичні, поодинокі або по 2—3, рожеві або червонуваті, на довгих квітконіжках. Плоди соковиті, яйцевидно-грушовидні, яйцевидні або еліптичні, 1,5— 2,5 см в діаметрі, гладенькі. Поверхня блискуча або матова, морщиниста. Всередині плодів знаходяться тверді білі горішковидні сім'янки (плодики) з численними загостреними щетинистими волосками. Шипшина голчаста цвіте в червні—липні. Шипшина голчаста росте в лісах, переважно ялинових, по лісових схилах і на узліссі, луках. Для лікувальних цілей застосовують стиглі плоди обох видів шипшини. |
ЧИСТОТІЛ. ЛІКУВАННЯ БОРОДАВОК І НАВІТЬ ПУХЛИН
Переклад назви цієї рослини з латини українською звучатиме як "дар неба". Не відомо, хто придумав таку багатозначну назву, але є відомості, що стародавні лікарі Європи ще до нашої ери широко послуговувалися цією травою. В Україні чистотіл звичайний росте повсюдно і має безліч назв, що свідчить про те, що рослина (листя, сік, корені) посідала помітне місце в народній медицині. Нині в науковій медицині використовують траву. У деяких місцевостях чистотіл знають як "чистець", бородавник, що вказує на його використання для лікування шкіри. Це зумовлене наявністю в рослині низки біологічно активних речовин, котрі мають протимікробні, противірусні, протизапальні та ранозагойні властивості. Препарати чистотілу (сік, мазь, відвар, настій), потрапляючи на шкіру, спричиняють посилене наповнення цієї ділянки кров'ю та збільшений лейкоцитоз (множення білих кров'яних тілець), що допомагає позбутися різноманітних уражень. |
Березові - Betulaceae.
Використовувані частини: листя, кора, сік. Аптечне найменування: листя берези - Betulae folium (раніше: Folia Betulae), березовий дьоготь - Betulae pix (раніше: Fix Betulina), березовий сік - Betulae liquor (раніше: Liquor Betulae). Збір і заготівля. Молоде листя збирають у травні-червні і сушать на відкритому повітрі. Березовий сік добувають, коли він піднімається вгору, ранньою весною, надрізавши кору. Інший метод полягає в пробуравлівані отворів в стовбурі глибиною від 1 до 5 см, в які вставляють трубочки або роблять канавки, і сік стікає по них в підвішені збірники. З кожного отвору сік тече приблизно 10 днів. Дьоготь видобувають методом так званої сухої перегонки кори дерева. Березова кора є найважливішою сировиною для отримання дьогтю; її знімають зі стовбурів і старих гілок, а потім висушують. |
Живокість сітчатоплодна - Delphinium dictyocarpum DC. s. L.
Сем. жовтці - Ranunculaceae Ботанічна характеристика. Багатолітня трав'яниста рослина висотою 60-100 див. Листя чергове, довго черешкові, в контурі почковидноокруглі довжиною 5-10 см, шириною 6-13 см, глибоко надрізані або розітнуті на 5-7 ромбічних доль, голих або з рідкими волосками. Суцвіття - густа багатоквіткова кисть завдовжки до 40 див. Квітки неправильні, чашка з 5 пелюстковидних зовні голих листочків, два верхні листочки - нектарники. Тичинок багато, дві з них перетворені в стамінодії, що мають вигляд дрібних листочків. Чашолистки темно-сині, нектарники і стамінодії блакитні або білуваті. Плід - многолистовка, з трьох багатосім'яних листівок завдовжки близько 1 див. Квітне в червні-серпні, плоди дозрівають в серпні-вересні. |
Бузина чорна - Sambucus nigra L.
Сем. жимолостеві - Caprifoliaceae Інші назви: баз, бузок, пищальник Ботанічна характеристика. Невелике дерево або чагарник заввишки до 7 м. Ствол до 30 см в діаметрі з ясно-бурою подовжньо-тріщинуватою корою. Молоді втечі спочатку зелені, потім буро-чорні, з великим числом жовтуватих сочевичок. Серцевина гілок біла, м'яка. Крона округла. Листя черешкове, завдовжки 20-30 см, супротивні, непарноперистосложні, з 5-7 яйцевидними загостреними листочками, що мають гостро зубчасті краї. Квітки досить дрібні, з сростнолепестним колесовидним жовтувато-білим віночком, запашні, зібрані у верхівкових щітко видних суцвіття. Краєві квітки сидячі, останні - на квітконіжках. Плоди - соковиті, чорно-фіолетові, ягодоподібні кістянки з 2-4 зморшкуватими кісточками. Квітне в травні - липні; плоди дозрівають в серпні і тримаються, не обсипаючись, до кінця вересня. Рослина розмножується насінням. Після вирубки добре поновлюється новою поросллю. Зростає на родючих грунтах. Замість квіток бузини можуть бути зібрані інші види. |
Волошка синя (польова)
Сем. айстрові - Asteraceae Інші назви: блават, волошка, синюшка Ботанічна характеристика. Однорічна або дворічна трав'яниста рослина з тонким стержневим коренем, гіллястим тонким стеблом, заввишки 80-90 див. Листя чергове, нижне - черешкові, перисто-роздільні, верхні - лінійно-ланцетовидні, крупнозубчаті, або суцільнокрайні, сидячі. Як і стебло, листя злегка павутиново-волосисте, сірувате. Квіткові кошики одиночні, великі, на довгих цвітоносах, розташовані на кінцях гілок, з обгорткою з черепитчато-расположенних плівчастих листочків. Краєві квітки сині, воронковидні, безстатеві, нерівномірно п'ятизубчасті, серединні - фіолетові, трубчасті, обох статей. Серединні квіток в 2 рази більше, ніж краєвих. Квітне в червні-липні. Плід - довгаста сім'янка з коротким чубком, що легко обламується . Рослина легко переносить осінні заморожування. |
Адоніс весняний - Adonis vernalis L.m
Сем. жовтці – Ranunculaceae Інші назви: горицвіт весняний, запарна трава, чорна трава, черногорка, стародубка, златоцвет, волосатка, купавник Ботанічна характеристика. Багатолітня дикоросла трав'яниста рослина з 3-4 стеблами завдовжки 5-20 см на початку цвітіння, а потім що зростають до 40 см і більш. Стебла в підстави покриті бурим лусковидним листям: стеблове листя сидяче, чергове, пальчато-рессеченні на 5 долею; долі листя суцільнокрайні, узколинійні, голі. Квітки одиночні, жовті, великі. Плоди овальні з гачковидний заломленим донизу стовпчиком. Квітне в квітні-травні, плодоносить в червні-липні. Вся рослина отруйна. Максимально горицвіт розвивається до 40-50 років. |
|
|
| Погода |
|
|
| Радіо онлайн |
| Яскраве радіо
Радіо в тестовому режимі, якщо вам сподобалось це радіо сповістіть в чаті |
|
| Профіль |
|
|
|
| Випадкові фото |
|
|
|
| 3D Хмарка тегів |
|
|
| Наше опитування |
|
|
| Статистика |
Сьогодні відвідали
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
________________________
