ФІАЛКА ТРИКОЛІРНА (БРАТКИ ТРИКОЛІРНІ) —

Viola tricolor L.

Родина Фіалкові — Violaceae


Як виглядає? Одно-, дворічна трав'яниста рослина 5—45 см заввишки. Стебло просте або галузисте, вкрите короткими волосками, лежаче, проте тягнеться вгору. Нижні листки серцеподібно-яйцевидні, верхні — ланцетні. По боках листки — два великі перистороздільні прилистки з великою верхньою часткою. Квітки великі, віночок значно більший за чашечку, дві верхні пелюстки віночка темно-фіолетові або сині, нижня і бокові — жовті, при основі мають волоски. Цвіте з квітня до осені. Слід відрізняти від фіалки польової (Viola arvensis Murr).

Де росте? На сухих луках, у ровах, на лісових галявинах, у прилісках, серед чагарників, на полях — на більшій території України. В Криму не росте.

Що й коли збирають? Усю траву під час цвітіння — з червня по вересень (тільки тих рослин, що ростуть дико).

ЦИКОРІЙ ДИКИЙ (ПЕТРОВІ БАТОГИ) — 

Cichorium inlybus L.

Родина Айстрові — Asteraceae, або Складноцвіті — Composilae


Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 30—150 см заввишки, із стовщеним веретеновидним кореневищем і з галузистим стеблом з розчепіреними гілками. Прикореневі листки внїмча-сто-перистороздільні; стеблові листки ланцетні, гострсзубчасгі, стеблообгортні, чергові верхівкові — цілокраї. Кошики сидячі, одиночні або по 2—3. Квітки блакитні, рідко білі, ще рідше — рожеві. Цвіте у червні — вересні.

Де росте? По краях доріг, коло канав, на межах, по схилах — по всій території України.

ЧЕРЕДА ТРИРОЗДІЛЬНА —

Bidens tripartita L.

Родина Айстрові — Asteraceae, або Складноцвіті — Composilae


Як виглядає? Однорічна трав'яниста рослина 15—100 см заввишки, має кілька відмін. Стебло пряме, сусротивно-розкидисто-гіллясте, покрите рідкими волосками. Листки з рідкими волосками, супротивні, звужені в крилатий черешок, трироздільні, з пиль-частими, ланцетовидними частками, з яких середня найбільша. Кошики розміщені по одному або по 2 на кінчиках гілок. Кожний кошик оточений дворядною дзвоникуватою обгорткою з довгасти-мм зовнішніми листочками. Квітки жовті, трубчасті. Сім'янки малі, ребристі, з двома зазубленими остями по ребрах, якими чіпляються за одяг людей і шерсть тварин («причепи», «собачки») Цвіте з липня до вересня.

ЧИСТОТІЛ ЗВИЧАЙНИЙ (ЗЕЛЕМОЗЕНЬ ЗВИЧАЙНИЙ) -

Chelidonium majus L.

Родина Макові — Papaveraceae


Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 30—100 см заввишки. При пораненні вся рослина (особливо корені) виділяє сік, який на повітрі швидко стає оранжевим. Кореневище її бага-тоголовкове, червоно-буре, всередині жовто-оранжеве, з ньою виростає кілька стебел. Стебла прямі, галузисті, вузлуваті, вкриті волосками Листки зісподу блакитно-сизі, зверху світло-зелені: нижні — чергові, довгочерешкові, глнбокоперистороздільні, верхні ж майже сидячі, з округлими або яйцевидними зарубчастими частками, які при основі збігають униз. Квітки золотаво-жовті, на довгих квітконіжках і з чотирипелюстковим віночком, звичайно зібрані в невеликі зонтики. Плід стручковидний — двостулкова коробочка. Дуже отруйний. Цвіте з кінця травня і майже все літо.

ШАВЛІЯ ЛІКАРСЬКА —

Salvia officinalis L.

Родина Ясноткові — Lamiaceae, або Губоцвіті — Labiatae


Як виглядає? Багаторічний напівкущ 20—70 см заввишки, весь густопухнастий. Стебел багато, вони чотиригранні, дерев'яніють при основі, а вище покриті сіро-зеленими листками, довгастими, довгочерешковими, з дрібносітчастою поверхнею і зубчастими краями. Квітки розміщені кільцями у верхівкових колосовидних суцвіттях. Віночок фіолетово-синій, двогубий. Вся рослина запашна. Цвіте в червні.

ЩАВЕЛЬ КІНСЬКИЙ —

Rumex coniertus (L.) Willd.

Родина Гречкові — Polygonaceae


Як виглядає? Багаторічна трав'яниста дводомна росліша 30—50 см заввишки. Кореневище її коротке, мочкувате. Стебло борознисте, спрямоване догори; на ньому характерні розтруби (сухі обо-лончасті трубки, що обхоплюють вузли стебла). Листки чергові, великі, стрілковидні, подібно до коренів терпкі на смак. Квітки дрібні, зеленувато-червонясті, зібрані в овальну волоть. Плід — тригранний горішок.

КОТЯЧІ ЛАПКИ ДВОДОМНІ (білий цмин) —

Antennaria dioica (L.) Gaertn.

Багаторічна трав'яниста рослина з родини айстрових (Asteraceae). Росте розсіяно по всій території України, в Степу — рідко. В червні збирають кошики: червоні — жіночі, білі — чоловічі.

Коли застосовують? Як сильний жовчогінний засіб, при маткових кровотечах, шлункових, легеневих, кишкових, гемороїдальних (примочки, клізми, тампони). Допомагає при тривалому блюванні. Діють головним чином дубильні речовини, а також вітамін К, сапонін, смола, фітостерин та інші. Вживають відвар. Готують його так. 1 столову ложку квіток варять в 1 склянці води і вживають по 1 столовій ложці щогодини, поки не припиниться кровотеча.

МАЛИНА ЗВИЧАЙНА (дикоросла) —

Rubus idaeus L.

Багаторічний напівкущик з родини розових (Rosaceae). Стебло усіяне дрібними колючками або білуватими щетинками, пряме. Листки зверху темно-зелені, знизу білуваті від волосків, які покривають їх. Квітки білі, зібрані в трохи пониклі суцвіття, сидять на верхівках стебел в пазухах листків. Плоди — дрібні кістянки, що зрослися в майже овальний складної форми плід. Цвіте в червні— липні. Плоди збирають у липні—серпні. Росте в усіх лісових районах і в північній частині Лісостепу, крім Донецького, в Криму — рідко. З лікувальною метою використовують плоди і листки малини. Сушені плоди є засобом потогінним, протигарячковим, апетитним, що посилює травлення, вітамінним, протипохмільним, болетамувальним, протизапальним. В ягодах містяться цукристі речовини, органічні кислоти (цитринова, яблучна, саліцилова, мурашина), пектинові, барвні речовини, летка олія, вітамін С, каротин, вітаміни групи В, солі калію і міді.

При гострому катарі верхніх дихальних шляхів, нежитю, грипі застосовують 2 столові ложки сухих плодів малини, які варять в 1 склянці води, настоюють 15—20 хвилин і випивають протягом 1—2 годин 2—3 склянки гарячого напою.

Свіжі ягоди мають протицинготні властивості.

Листки є засобом кровоспинним і кровоочисним. Вживають їх при хворобах органів дихання, кашлі, при надмірних менструаціях, при шлункових кровотечах, при проносах і ентероколітах, проти висипів на тілі, вугрів. Готують у вигляді відвару. 4 чайні ложки подрібнених листків напарюють у 2 склянках окропу і вживають по півсклянки 4 рази на день.

В косметиці відвар листків з поташем застосовують для забарвлення волосся в чорний колір.

ПЕТРУШКА ГОРОДНЯ —

Petroseünum sativum Hoffm.

Дворічна трав'яниста рослина з родини селерових (Аріасеае). Культивують на городах як пряну рослину. З лікувальною метою використовують насіння і корені. Корені — засіб вітамінний, сечогінний, потогінний, вітрогінний, апетитний, фітонцидний і інсектицидний. Свіжий сік розчиняє камені й пісок сечових шляхів. Насіння регулює менструації у жінок. Діють летка сечогінна олія, флавоноїди, каротин, вітамін С (в листках і коренях) та апіол (в насінні). Міцним відваром коренів петрушки, змішаним з соком цитрини, виводять веснянки (ластовиння).

ПИРІЙ ПОВЗУЧИЙ —

Elytrigia repens (L.) Desv. ex Nevski.

Багаторічна трав'яниста рослина з родини м'ятликових (злакових) (Gramineae) з довгим повзучим кореневищем. Поширений по всій території України (бур'ян). Напровесні (вчасно) збирають кореневища.

Коли застосовують? Як сечогінний, потогінний, проносний, відхаркувальний, кровооздоровпий засіб при захворюваннях печінки, нирок, сечового міхура, сечокам'яній хворобі, ревматизмі, подагрі, набряках, хронічних висипах. Діють тритицин, близький до інуліну, лезулоза, слиз, летка олія, сапоніни, амінокислоти, пектин, мінеральні солі, кремній і залізо, які є в кореневищах. Кремнієва кислота, ущільнюючи стінки дрібних судин і капілярів, впливає протизапально. Тритицин і левулоза зменшують кількість цукру при цукровому діабеті. При хронічному фурункульозі настій 8 столових ложок подрібненого кореневища на 1 л окропу вживають по 3 склянки на день протягом 3—4 тижнів.